Ужгородка

Новини Закарпаття

Час на перемовини вичерпано: як каратимуть Іран за збиття літака МАУ

Утім, за цей час наблизитися до вирішення питання так і не вдалося.

Тепер, після трьох років безуспішних перемовин і закликів до Ірану, держави-члени Міжнародної групи з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 передають розгляд спору в міжнародні судові та квазісудові установи.

Розберімося, яких кроків варто очікувати від України та держав-партнерів і, врешті, які перспективи має Україна в цій справі в міжнародних інстанціях.

Три напрями роботи 

28 грудня 2022 року Україна, Велика Британія, Канада та Швеція ініціювали арбітражний розгляд спору щодо збиття цього пасажирського літака. Наразі Іран ще не дав згоду на такий арбітраж. 

Проте це не є обов’язковою вимогою. Як передбачено Монреальською конвенцією 1971 року, якщо згоду Ірану не буде отримано протягом шести місяців з моменту ініціювання арбітражу, кожна з держав-позивачів зможе передати спір до Міжнародного суду ООН.

Утім, ініційований арбітраж стосується виключно питань кримінального переслідування винних осіб, тому є лише одним з інструментів притягнення Ірану до відповідальності. 

А в цілому у справі про збиття українського цивільного літака іранською системою протиповітряної оборони є три паралельні треки:

  • Забезпечення об’єктивного технічного розслідування про причини авіакатастрофи;
  • Притягнення до відповідальності винних осіб у рамках кримінального провадження; 
  • Встановлення відповідальності Ірану як держави за збиття літака та виплата компенсації. 

Монреальська конвенція, на підставі якої 28 грудня ініційовано арбітраж проти Ірану з можливим зверненням до Міжнародного суду, стосується тільки питання кримінального переслідування осіб, винних у збитті літака. 

Це важливо, адже хоча ще у червні 2021 року Іран проінформував про висування державного обвинувачення проти десяти іранських військовослужбовців, відповідальних за збиття літака, Україні не було повідомлено навіть імен цих осіб. 

Окрім того, як заявила спеціальна доповідачка ООН з питань позасудових страт Аньєс Калламар, неупереджена представниця головної міжнародної організації, Іран навмисно приховує обставини катастрофи, створюючи “максимум плутанини та мінімум ясності”. 

Ці обставини дозволяють зробити висновок про досить сильну позицію України в арбітражі, а потенційно – і в Міжнародному суді у справі за Монреальською конвенцією, метою якої є забезпечення ефективного притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні незаконних дій проти безпеки цивільної авіації. 

Утім, ця процедура не дозволить Україні встановити відповідальність Ірану як держави за недоліки розслідування причин катастрофи та безпосередньо за збиття літака, а отже, й не відкриє шлях до отримання компенсації.

Звернення до Ради ICAO

Саме тому наступним логічним кроком у рамках юридичної стратегії України та держав-партнерів, що перейшли від стадії перемовин до розгляду справи міжнародними інстанціями, видається звернення до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (Ради ICAO).

Цей орган, що складається з представників 36 держав-членів організації, наділений повноваженнями розглядати порушення положень Чиказької конвенції 1944 року, серед яких стаття 3bis, що забороняє застосування зброї проти цивільної авіації, за винятком самозахисту, і Додаток 13, який врегульовує порядок проведення розслідування причин катастрофи. Рішення Ради згодом можливо оскаржити в Міжнародному суді ООН.

Ключовим питанням, яке дає Україні право на отримання компенсації як за загибель українських громадян, так і за літак, є порушення статті 3bis. У березні 2022 року таку ж заяву проти Росії до Ради ICAO подали Нідерланди та Австралія щодо збиття рейсу MH17 над Донецькою областю.

Найімовірніше, Україна зможе довести, що Іран порушив статтю 3bis, які б фактичні обставини справи не встановив суд. 

Якщо Іран навмисно збив наш літак, як у травні 2021 року встановив Верховний суд провінції Онтаріо на підставі оцінки ситуації з боку канадського уряду та експертних свідчень, порушення статті 3bis є очевидним.

Утім, навіть якщо Іран дійсно припустився помилки (нагадаємо, що виправдання Ірану полягає в тому, що український літак вони прийняли за американську ракету, що атакувала Тегеран), це не звільняє його від відповідальності за порушення заборони застосування зброї проти цивільного літака. 

Навіть більше, можлива помилка була викликана саме недоліками іранської системи ППО та військової системи комунікації, тому навіть при визначенні суми компенсації Іран не зможе покладатися на жодні пом’якшувальні обставини. 

До речі, компенсація розміром у $150 тисяч родичам кожного загиблого на борту літака, обіцяна урядом Ірану, виплачується в обхід України, а головне – використовується як інструмент тиску на них.

Іран намагається вирішити справу без визнання протиправності своїх дій, що Україна та держави-партнери вважають абсолютно неприпустимим.

Врешті, невідповідність технічного розслідування причин катастрофи вимогам Додатка 13 до Чиказької конвенції також може стати предметом заяви України до Ради ICAO. 

Україна та Канада дотримуються думки, що звіт іранської сторони за підсумками розслідування занадто загальний.

Зокрема, він не розглядає всіх потенційних версій і не містить аналізу ланцюга подій і заходів, яких необхідно вжити для запобігання таким катастрофам у майбутньому. 

Отже, дійсно є підстави говорити про те, що звіт не відповідає своїй головній меті – запобіганню схожим катастрофам у майбутньому.

Відновлення справедливості

Початок повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 році створив безпрецедентну кількість нових викликів для української влади, у тому числі для Міністерства закордонних справ, яке займається відновленням справедливості у справі щодо збиття Іраном пасажирського літака “Міжнародних авіаліній України” у 2020 році.

Утім, це жодним чином не зменшує відповідальності України щодо допомоги родичам загиблих, встановлення міжнародно-правової відповідальності Ірану та отримання компенсації, а також сатисфакції (офіційного вибачення, зобов’язання щодо неповторення порушень у майбутньому).  

Переконавшись у безперспективності перемовин з іранським режимом, особливо в контексті підтримки Тегераном російської агресії проти України шляхом постачання БПЛА, держави-члени Міжнародної групи з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 ухвалили рішення про перехід до вирішення справи за допомогою міжнародних судових і квазісудових установ. 

Після ініціювання арбітражу за треком притягнення винних до кримінальної відповідальності доречно очікувати на запуск аналогічних процесів і за іншими треками, що дозволить зробити подання заяви до Ради ICAO про порушення Іраном Чиказької конвенції. 

Маємо послідовно використовувати всі доступні інструменти міжнародного правосуддя, щоб забезпечити справедливість для наших громадян і нашої держави. Саме в цьому й полягає зміст глобального лідерства України.

Ерік Кучеренко,

фахівець з міжнародного права

Джерело: Європейська правда

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору