Рівно рік, як ніхто не пропонує півтори тисячі баксів за то, щоб через моє УБД оформити на себе 2 гектари землі.
Рівно рік, як ніхто з українських артистів не виступає в державі, яка на нас напала ще 8 років тому.
Рівно рік, як я не чую, що якийсь перевізник відмовляється везти ветерана по посвідченню УБД.
Рівно рік, як українські воєнкомати стали особливими для всіх.
Рівно рік, як слова “купи зброю, пройди тренінг з парамедицини, тренуйся, бо не знати шо завтра буде” не викликають здивування.
Рівно рік, як ніхто не пускає салюти.
Рівно рік, як ми всі полюбили Україну такою, якою вона є, а не уявну в голові.
Рівно рік, як ми усвідомили, що насправді допомагають сильним, а не слабким. Як виявилось, слабкі ми світу не потрібні.
Антон Петрівський
Джерело
