Отож, розповім усе по порядку і коротко.
.
Для початку попрошу вас перенестися у своїй уяві десь так на початок 1800-их років у місто Проскурів (тоді так називали сьогоднішнє місто Хмельницький). За вікном – погожа літня днина, а на календарі – 14 червня 1806 року. Ви знаходитеся у гарній двоповерховій кам’яниці з написом “Проскурівське духовне управління”.
.
Так от, згідно із матеріалами Державного архіву Хмельницької області (фонд 315, опис 1, справа 5113) вказаного дня до правлячого архієрея попросився на розмову о.Федір Стефанівський який у двох словах доповів, що у селі Дахнівка поблизу Городка на Проскурівщині сталося щось жахливе… побралися дві жінки: місцева вдова Катерина Журавчиха і молодиця Параска. Причому шлюб обом жінкам дав о.Євстафій Стефанівський у тутешній Свято-Дмитрівській церкві.
Все було б добре, але скоро виявилося і пішов розголос, що під виглядом молодого чоловіка Яцка насправді ховалася дівчина Параска родом зі села Креховичі поблизу Калуша в Галичині. (Для виправдання отця який дав їм тоді шлюб скажу, що він не був настоятелем цього храму, крім того він не був місцевим а тому не знав тутешніх людей).
.
Як зреагував правлячий архієрей на це повідомлення, я не знаю. Але, згідно з документами, він того ж дня надіслав до Подільської духовної консисторії розгорнуту депешу в якій виклав власне бачення цього прикрого випадку. Владика настоював на тому, що о. Євстафій Стефанівський, який дав обом жінкам шлюб не мав точної інформації, оскільки не був місцевим і лише за сумісництвом наглядав за парафією в селі Дахнівка, в якому відбулось оте вінчання.
Далі розпочалося консисторське розслідування, яке встановило, що:
.
По-перше, вищезгадана Параска (з дому Коломійців), яка походила з Крехович біля Калуша, своїх батьків не пам’ятала, то ж її виховував рідний дідько Матвій Шахрайчук. Коли Парасці виповнилося 8-9 років, то вона зі своїми старшими братами поїхали продавати галицьку сіль до Старокостянтинова. А коли її сім’я поверталася додому, то маленьку Параску там просто забули. Вперше підібрав її мешканець села Маначин на ім’я Войтко Мазур. За словами Параски, він її для чогось підстриг і перевдягнув у хлопчаче вбрання.
.
Однак невдовзі отой Мазур її побив і вигнав з дому. Після цього Параску підібрав ґазда зі села Поляни на ім’я Антон Миколів. Але і з того дому у скорому часі Параска мусіла піти. Отак – поневіряючись поміж людьми в образі хлопчика і переходячи від села до села Параска працювала на багатьох господарів (цікаво, що під час перепису 1795 року її навіть записали у подушний оклад села Поляни).
.
По-друге, що стосується іншої жінки у цьому шлюбі – Катерини Журавчихи, то за її словами після смерті чоловіка і маючи на руках трьох діточок, вони перебували у тяжкій скруті. І тому, коли у їхньому селі Дахнівка з’явився молодий гарний чоловік Яцко (себто, вищезгадана переодягнута Параска) то Катерина вирішила вийти за нього заміж, оскільки у цьому заміжжі вбачала єдину можливість позбутися тих злиднів, які їх обсіли.
.
По-третє: у матеріалах даного консисторського розслідування, яке тривало два роки відсутні будь-які натяки на те, ким був ініційований цей шлюб: Катериною чи Параскою..?
.
Знаємо лише про попередні результати у цій справі, а саме: 18 січня 1808 року Подільська духовна консисторія не лише проінформувала Подільське губернське Управління про цей “вопиющий случай” але й висунула Парасці обвинувачення в “неуважении к грекороссийской Церкви и унижении Таинства супружества”. Окремим пунктом духовенство вимагало від суду і поліції покарати (згаданого на початку допису) Войтка Мазура, який з невідомих причин тоді вперше перевдягнув малолітню Параску у чоловічий одяг.
.
Ну, а отця який так необачно і несвідомо вділив Таїнство шлюбу Катерині і Парасці, було покарано – його на два місяці було відіслано для відбуття покути у Шаргородський Свято-Миколаївський монастир. Причому, формулювання його покути було таке: “…свершив брак над двумя женщинами, он нанес немалое безславие священническому сану”.
.
…Погодьмося, уся ця історія доволі цікава. Для мене як дослідника тут залишається ще чимало нез’ясованого чи заплутаного. І одним з найбільш інтригуючих питань є наступне: хто був ініціатором цього шлюбу..? І звісно особливо цікавить як склалися подальші долі Катерини і Параски і чи збереглася гілка їхнього роду до сьогоднішнього дня…
Микола Бандрівський
Джерело
