При традиційному вирощуванні суниці – у відкритому ґрунті, на високих лотках, у плівкових тунелях чи навіть сучасних теплицях – на її врожайність дуже сильно впливають погодні умови
Вертикальні ферми потребують значних інвестицій і доволі дорогі в експлуатації, адже якщо сучасні теплиці застосовують електродосвічування лише в періоди недостатньої природної освітленості, то в повністю замкнутих приміщеннях світити доводиться цілий рік. Нині у вертикальних фермах вирощують, головним чином, мікрозелень, салати та базилік – низькорослі рослини з коротким циклом вирощування. Одна проблема – ці продукти доволі швидко насичують ринок, адже хоч би якою корисною була мікрозелень, це не їжа, а так, приправа до салату чи бутерброду, повідомляє EastFruit.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Почастішали повідомлення про вирощування у вертикальних фермах шафрану – найдорожчої у світі спеції. Так, шафран дорогий, але скільки його треба? За умови збільшення пропозиції на ринку, ціна на нього швидко знизиться, це слід враховувати. Крім того, шафран вирощують із цибулин, а вирощування самих цибулин потребує значного часу, тому витрати на придбання посадкового матеріалу дуже сильно впливають на собівартість шафрану. Ну і витрати праці на збирання врожаю – тичинок квіток – теж дуже високі.
Багато власників вертикальних ферм з надією дивляться на суницю садову (полуницю) і це виправдано. Суниця низькоросла, має попит на ринку і потребує менших витрат енергії порівняно з огірком чи томатом, саме тому все більше сучасних тепличних господарств у всьому світі починають її вирощувати.
При традиційному вирощуванні суниці – у відкритому ґрунті, на високих лотках, у плівкових тунелях чи навіть сучасних теплицях – на її врожайність дуже сильно впливають погодні умови. Наприклад, цього року через теплу погоду восени та негоду взимку значно знизилася пропозиція іспанської суниці, циклони затопили суничні поля в Каліфорнії. Друга дуже значна проблема – нестача робочих рук. При традиційному вирощуванні суниці потреба в ручній праці дуже сильно коливається, висадка розсади та роботи з догляду вимагають лише кількох людей на гектар, але при збиранні врожаю потрібні десятки людей на ту ж площу. У великих господарствах йдеться про сотні людей.
Вирощування в повністю закритому приміщенні насамперед дає змогу розв’язати проблему працевлаштування. За правильного підбору сортів і забезпечення оптимального режиму мікроклімату та харчування стає можливим щотижня збирати відносно стабільні кількості продукції протягом цілого року, тобто забезпечити постійною роботою відносно невелику кількість людей. Ну і не менш важливою є можливість регулярних поставок на ринок продукції стабільної якості, зокрема, стабільного смаку. Кількість цукрів у ягодах суниці залежить як від ефективності процесу фотосинтезу (освітлення, концентрація CO2, полив, живлення), так і від різниці денних і нічних температур. Сонячний день і прохолодна ніч роблять ягоди солодкими. Спекотні дні не дають ягодам набрати розмір і масу, спричиняючи передчасне і нерівномірне їх дозрівання. Перегріви — одна з основних проблем виробників суниці в Іспанії та Італії, а також у сучасних теплицях у континентальному кліматі. Сонячна погода за сильних морозів спричиняє перегріви в теплиці за недостатньої можливості їх провітрювати.
При вирощуванні суниці в сучасних комерційних теплицях дуже важливо забезпечити регулярні постачання продукції в мережі або в оптову торгівлю. Не випадково минулими роками дедалі більше уваги приділяють розробці програм, що дають змогу на основі аналізу знімків оптичних камер прогнозувати очікуваний врожай томатів і суниць (з перцем і огірком це зробити складніше, комп’ютеру важче побачити зелені плоди на зеленому тлі). Саме тому виробники тепличної суниці в Нідерландах і Бельгії здебільшого вирощують сорти короткого дня у два оберти – восени та навесні. Однак такий підхід вимагає великої кількості розсади із запрограмованою врожайністю (урожай суниці короткого дня закладається в період вирощування розсади, а в теплиці його залишається тільки отримати). У Південній Кореї, Японії, Канаді, РФ виробники тепличної суниці віддають перевагу сортам з нейтральною реакцією на тривалість світлового дня (так звані ПДВ), які плодоносять протягом кількох місяців. Однак цим сортам властива нерегулярна віддача врожаю – високий врожай у першу хвилю, потім провал, і згодом відносно невеликі хвилі протягом кількох місяців. Така нерівномірність спричиняється впливом погодних умов, а саме перегрівів, що впливають на закладку квіткових бруньок.
Вирощування в повністю закритих приміщеннях дозволяє отримати стабільний, прогнозований урожай суниці протягом круглого року при стабільних трудовитратах та щодо невисоких енерговитратах (тривалість світлового дня близько 16 год, температури +20…22С днем та + 10…12С вночі). Для цього треба достатню кількість касетної розсади відповідного сорту, вирощеної в теплиці або теж у повністю закритому приміщенні. Тобто виходять два напрямки бізнесу – виробництво розсади та власне ягід. Традиційне виробництво розсади суниці ведеться вегетативним розмноженням у відкритому ґрунті. В минулі роки все більше застосовується вирощування без контакту з природним ґрунтом, але в будь-якому випадку це вимагає кількох місяців та подальшого зберігання в холодильниках, але в результаті завжди є ризик занести з розсадою інфекції та шкідників (тлю, павутинного кліща, трипса). Вирощування із насіння у повністю контрольованих умовах дозволяє розв’язати ці проблеми.
Нагадаємо, з огляду на відсутність великої кількості свіжої ягоди, ціна на полуницю цього року не була низькою. Її фактично не заморожували. Загалом цього року Україна мало експортує чи переробляє полуницю, але попит свіжого ринку на неї був задоволений.
Раніше повідомлялось, що на розсадниках Ярмолинецького лісгоспу ростимуть нові плантації полуниці. Площу в понад 2 гектари заклали в Зіньківському та Вишнівчицькому лісництвах.
Водночас стало відомо, що суниця садова зазнала чи не найбільших втрат через війну серед ягідних культур. Через це у найближчий рік-два в Україні може спостерігатися дефіцит ягоди, що своєю чергою має призвести до росту ціни на неї.
Нагадаємо, вже кілька років поспіль лохина стабільно займає одну з лідерських позицій серед ягідних культур щодо площ нових насаджень. Цей рік не став винятком. Про це повідомив менеджер ТОВ “ФруТек” Тарас Масловатий, пише АgroТimes.
Ціни на овочі, фрукти і ягоди наразі більше залежать від зміни логістичних маршрутів і вартості пального. Проте, по Україні не спостерігатиметься дефіциту овочевих культур через тимчасову окупацію південних регіонів.
Японський ресторан Ichigos Yokohama дозволяє відвідувачам скуштувати полуницю в її оптимальній стиглості, збираючи та споживаючи її на місці. Тут вирощують 10 видів полуниці протягом року, хоча не всі доступні одночасно.
18 гектарів землі для вирощення городини та ягід цьогоріч виділили 10 лісових господарств Хмельницької області. Ця площа – більша в 5 разів у порівнянні з минулим роком. Посіви ягід та овочів збільшили через війну. Частину зібраної городини використають під час виробництва сухих супів для українських воїнів, решту врожаю продадуть.
З початку повномасштабної війни в Україні деякі кооперативи перепрофілювалися: з вирощування ягід перейшли на овочі. Саме так вони хочуть допомогти країні вистояти та забезпечити населення продовольством.
Анна Лиса
Джерело: Landlord
