В експерименті з 200-мілілітровою склянкою води, забрудненою приблизно мільйоном бактерій кишкової палички на мілілітр, усі патогени були знищені протягом 60 секунд після додавання порошку
Вчені зі Стенфордського університету розробили дешевий метод очищення води за допомогою порошку та сонячного світла. Існуючі технології очищення води за допомогою хімічних речовин можуть залишати токсичні побічні продукти, а також витрачають багато ресурсів, передає SEEDS. Підхід заснований на додаванні в забруднену воду нешкідливого металевого порошку, який поглинає ультрафіолетове випромінювання, так і світло сонця. Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Water.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Порошок містить наночастинки оксиду алюмінію, сульфіду молібдену, міді та оксиду заліза. Суміш піддають дії сонячних променів. Після поглинання сонячних фотонів каталізатор із сульфіду молібдену дозволяє фотонам витісняти електрони. Потім вивільнені електрони вступають у реакцію з водою, створюючи перекис водню та гідроксильні радикали. Сполуки швидко знищують бактерії, ушкоджуючи клітинні мембрани.
В експерименті з 200-мілілітровою склянкою води, забрудненою приблизно мільйоном бактерій кишкової палички на мілілітр, усі патогени були знищені протягом 60 секунд після додавання порошку. Хімічні побічні продукти, що утворюються за допомогою сонячного світла, швидко розсіялися.
Окрім цього, порошок придатний для вторинної переробки: оксид заліза дозволяє видаляти наночастинки з води звичайним магнітом. У випробуваннях той самий порошок використовували 30 разів для обробки 30 різних зразків забрудненої води.
Нагадаємо, команда під керівництвом Китаю заявила, що барвник, який ще не випробуваний як протиотрута на людях, але вже схвалений Управлінням із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (US FDA) для інших цілей, може врятувати багато життів.
Група дослідників з Нанкінського лісового університету (Китай) розробила нову і відносно просту нейронну мережу під назвою MSUN, яка точно класифікує хвороби рослин у природних умовах. Дослідження опублікували в журналі Plant Phenomics, передає EastFruit. Вчені навчили MSUN класифікувати хвороби рослин у контрольованому середовищі лабораторії, і тепер вона може визначати хвороби рослин у складних польових умовах.
Проєкт редагування генів картоплі PhotoBoost, що фінансується ЄС має на меті підвищити швидкість фотосинтезу в посівах картоплі для підвищення врожайності, ефективності використання води та стійкості до посухи.
Дослідники з Університету Сан-Паулу (USP) у Бразилії розробили електрохімічний датчик на основі крафт-папера, що може виявляти сліди пестицидів у фруктах і овочах у режимі реального часу, якщо його під’єднати до електронного пристрою.
Анна Лиса
Джерело: Landlord
