Ужгородка

Новини Закарпаття

Перші силоси для рису в Індії запрацюють наступного місяця

Ці два рисові силоси є частиною урядового пілотного проєкту зі встановлення сталевих силосів і виконуються за моделлю “проєктуй-будуй-фінансуй-експлуатуй-передача” (DBFOT).

Індія отримає свої перші силоси для рису, які з’являться в Буксарі та Каймурі в Біхарі, і, ймовірно, вони запрацюють наступного місяця. Країна вперше матиме силоси для рису, аби запобігти втратам зернових під час зберігання. Силоси для зберігання пшениці в Індії вже є, інформує Рrojectstoday.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

Ці два рисові силоси є частиною урядового пілотного проекту зі встановлення сталевих силосів і виконуються за моделлю “проєктуй-будуй-фінансуй-експлуатуй-передача” (DBFOT).

Загальна потужність у 25 000 тонн будується Національною службою управління товарами (NCML) за моделлю приватно-державного партнерства (PPP) з Food Corporation of India (FCI). Крім того, FCI зберігатиме продовольче зерно протягом 30 років, а силосами керуватиме приватна компанія.

Нагадаємо, уряд Індії схвалив нову програму розвитку потужностей зі зберігання зерна вартістю 1 трлн індійських рупій (близько $12,1 млрд). Програма передбачає створення децентралізованих сховищ.

Раніше аналітики прогнозували, що урожай зернових в Індії досягне рекордних 316 млн т. Також Індія ввела обмеження на запаси олійних та олій в харчовій промисловості для трейдерів і переробників, щоб накопичити запаси в країні та зупинити зростання цін. Для харчової олії цей ліміт для рітейлу клав 3 т та для оптових постачальників — 50 т.

Через блокування портів в Україні та неможливості експорту зерна в інші країни, все більше зростає ризик виникнення продовольчої кризи. Весь світ шукає шляхи подолання цієї небезпеки. На початку 2022 року Індія планувала збільшити експорт зерна та розширити кількість країн-імпортерів. Станом на 2020 рік індійська пшениця була не конкурентоспроможна на світовому ринку. Її експорт був неможливий без експортних субсидій від держави. Зокрема, експортні ціни на індійську пшеницю могли перевищувати $300 за тонну FOB, тоді як пропозиції інших країн-експортерів становили менше $250 за тонну.

Водночас вже згодом в Індії вирішили обмежити продаж цукру на міжнародних ринках через кілька днів після того, як заборонила експорт пшениці.

Анна Лиса

Джерело: Landlord

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору