За попередніми оцінками, такий врожай дозволить повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн т зернових та олійних культур
За підсумками посівної кампанії українські агровиробники збільшили у порівнянні з 2022 роком посівні площі олійних, скоротили — зернових культур. Порівняно з минулим прогнозом зросли посівні площі під зерновими культурами (кукурудзою) та знизились — під олійними (соняшником), інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
У 2023 році посівні площі зернових культур становлять 10,1 млн га (пшениця — 4,4 млн га, кукурудза — 3,8 млн га та ячмінь — 1,4 млн га). Очікується отримання 42,5 млн т зернових (пшениця — 16,3 млн т, кукурудза — 21,1 млн т, ячмінь — 4,2 млн т).
Стосовно олійних культур, то їхні посівні площі оцінюються на рівні 8,9 млн га (соняшник — 5,7 млн га, соя — 2,0 млн га, ріпак — 1,2 млн га). Це дозволить отримати валовий збір на рівні 18,9 млн т (соняшник — 12,2 млн т, соя — 3,8 млн т, ріпак — 2,9 млн т).
За попередніми оцінками, такий врожай дозволить повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн т зернових та олійних культур, — мовиться у повідомленні УКАБ.
В асоціації також назвали фактори, що вплинули на зміну прогнозу врожаю зернових та олійних культур:
- попри перешкоди з експортом, вдалося реалізувати левову частку зібраного минулорічного врожаю кукурудзи, оскільки спостерігається високий попит;
- українські аграрії не хочуть переходити з кукурудзи на інші культури, адже відпрацьована технологія вирощування, а зміни несуть низку складнощів (поточна висока насиченість олійними культурами і можливий подальший тиск захворювань, більше навантаження на комбайни в коротший період збору альтернативних культур, нестача якісного насіння інших культур тощо);
- через тимчасові обмеження імпорту деяких українських продуктів країнами ЄС (зокрема насіння соняшнику та ріпаку) подальше збільшення посівних площ під олійними більш ризиковане;
- світова тенденція зниження цін на добрива, яка також очікується і в Україні (кукурудза «споживає» найбільше добрив порівняно з іншими культурами);
- Україні вдалося пережити енергетичний терор росією та адаптуватися до нових реалій, навіть якщо ситуація повториться.
Нагадаємо, 15 червня на Одещині фермер, який працює в селі Муравлівка Саф’янівської сільської громади в Ізмаїльському районі, розпочав збирати озимий ячмінь, зазначила радниця начальника Одеської районної військової адміністрації Олена Новічкова у Facebook.
Тоді як сівба ярих культур в Україні підходить до завершення. Зокрема, вона вже закінчилася на Полтавщині та Кіровоградщині.
Відсутність атмосферних опадів та поява теплих погожих днів створили сприятливі умови для проведення весняного посіву на Рівненщині.
На Вінниччині підприємства переглянули технологічні процеси вирощування культур щодо оптимізації та раціонального використання матеріально-технічних ресурсів. Нині очікується, що структура посівних площ у 2023 році зазнає певної трансформації.
У холдингу A.G.R. Group відмовились від кукурудзи. Цьогоріч поля вже засіяли нішевими культурами — білою та чорною гірчицею, коріандром та горохом, повідомляє пресслужба компанії.
Компанія “Росток Холдинг” завершила весняну посівну кампанію. Як повідомляє пресслужба компанії, загалом засіяно понад 10 тис. га площ. З них понад 5,2 тис. га кукурудзи, 1,77 тис. га — озимої пшениці, 1,73 тис. га соняшнику та 600 га — інші культури.
Нині у посівах “ТАС Агро” найбільшу частку займають кукурудза — 24,1 тис. га, соняшник — 15,9 тис. га, під сою відведено 11,5 тис. га. Порівняно з минулим роком зменшилися площі під олійними культурами та збільшено під зернову групу.
Анна Лиса
Джерело: Landlord
